Хвороба Паркінсона, симптоми хвороби, методи лікування

Симптоми хвороби Паркінсона відрізняються від людини до людини. Вони також змінюються у процесі прогресування хвороби. Симптоми, що проявляються на ранніх стадіях захворювання у одних людей, у деяких людей можуть проявлятися частково або зовсім не проявлятися.

Симптоми зазвичай починаються з'являтися у віці від 50 до 60 років, вони розвиваються повільно і часто залишаються непоміченими сім'єю, друзями і навіть людиною, яка їх має.

Хвороба Паркінсона - це прогресуюче захворювання нервової системи, що характеризується уповільненістю довільних рухів, ригідністю м'язів, їх тремтінням (тремором) у стані спокою, збідненням міміки, зігнутою позою, зміною ходи (маленькі кроки, відсутність нормального розмахування рук).

Діагноз хвороби Паркінсона встановлює фахівець лікар-невролог, який має досвід діагностики та лікування таких хворих. Своєчасне та правильно підібране лікування, як правило, зберігає на багато років Вашу професійну та побутову активність.

Симптоми хвороби Паркінсона

Тремор, гіпокінезія та ригідність. Паркінсонічний тремор досить ритмічний, посилюється в спокої і переважно залучає кінцівки, причому для нього характерні специфічні рухи пальців - "скачування кульок". Гіпокінезія проявляється уповільненістю рухів, збідненням їхнього малюнка, ослабленням міміки.

Ригідність (втрата м'язами еластичності) розподілена більш дифузно, ніж тремор. За відсутності лікування ригідність призводить до тугорухливості м'язів та знерухомлення.

Брадикінезія – уповільнені рухи тіла.

Порушення координації тіла.

Невелика кількість людей мають симптоми лише з одного боку тіла, які ніколи непереходять на інший бік.

Методи лікування хвороби Паркінсона

Основні напрямки лікування хвороби Паркінсона:

Лікарська терапія

Лікарська терапія спрямована на заповнення дефіциту дофаміну, що розвивається при хворобі Паркінсона в результаті загибелі клітин мозку (агоністи дофамінових рецепторів, препарати леводопи, інгібітори транспорту дофаміну), а також на загальмовування прогресування хвороби, або загибелі нейронів мозку - так звана нейропротекторна терапія (агоністи дофамінових рецепторів, препарати амантадину, антиоксиданти – вітамін Е, селегілін та ін.).

Сучасна лікарська терапія здатна настільки трансформувати неврологічні прояви захворювання, що може спричинити суттєве покращення стану хворого.

Лікувальна фізкультура при хворобі Паркінсона

Лікувальна фізкультура є високоефективним методом лікування, який грунтується на виконанні різних фізичних вправ. ЛФК успішно доповнює лікарське лікування. В наші дні ЛФК є обов'язковою складовою будь-яких програм реабілітації (реабілітація – відновлення фізичної та соціальної активності людини), особливо при тривалому лікуванні хронічних захворювань, до яких належить і хвороба Паркінсона.

Нейрохірургічне лікування

Хвороба Паркінсона лікується індивідуально, залежно від тяжкості захворювання, особливостей організму та інших параметрів. Одним із напрямків у хірургічному лікуванні хвороби Паркінсона є проведення стереотаксичних втручань на глибинних структурах головного мозку з руйнуванням певних підкіркових ядер або імплантацією нейростимуляторів, що призводить до значного регресу симптомів, зниження дозування прийнятих протипаркінсонічних засобів та підвищення рівня соціального застосування.

Нейрохірургічне лікування здебільшого призводить до зменшення розладів руху та побічних ефектів лікарського лікування, але є лише додатковим методом терапії.

В даний час найбільш ефективним методом лікування є операція з імплантації електродів у субталамічне ядро головного мозку з постійною подальшою стимуляцією.

Накопичений великий досвід показує, що у більшості пацієнтів після операції настає значне поліпшення основних симтомів хвороби Паркінсона, знижується м'язова ригідність і тремор, зникає скутість, покращується хода.

Хірургічне втручання при хворобі Паркінсона несе за собою лікування таких хвороб як епілепсія, тик, гіперкінез.

Вітамінні комплекси

Вітамінні комплекси (особливо корисні вітамін Е та вітамін С), ноотропи, засоби, що покращують мозковий кровообіг (протипоказаний циннаризин), реополіглюкін (особливо при виражених формах хвороби Паркінсона) та інші вазоактивні, метаболічні та загальнозміцнюючі засоби традиційно залучаються як допоміжні засоби лікування цоьго важкого захворювання. Протипоказані препарати з нейролептичними властивостями, не рекомендуються блокатори кальцієвих каналів.

Електросудомна терапія

Електросудомна терапія, викликаючи значне підвищення концентрації дофаміну в синаптичній щілині після судомного нападу, має сильну і виражену антипаркінсонічну дію, яка швидко настає, зменшуючи акінезію, скутість, ригідність та інші симптоми хвороби Паркінсона. Паралельно електросудомна терапія має виражену антидепресивну та антипсихотичну дію.